Санбьюлетень Кір

Кір – гостре інфекційне захворювання

Існує помилкова думка, нібито кір – хвороба легка і оберігати від неї дітей не обов’язково. Однак нерідко це захворювання протікає дуже важко і має тяжкі ускладнення. Щоб захистити дітей від таких наслідків кору, необхідно вчасно прийняти запобіжні та лікувальні заходи.

Багато хто помилково вважає, що кожна дитина повинна перехворіти на кір. Це неправильно і давно спростовано наукою і самим життям.

 Способи зараження

Хворий на кір при кашлі, чханні, розмові виділяє в повітря мікроби. Якщо цим повітрям дихає дитина, яка ще не хворіла на кір, навіть дуже короткий час, вона інфікується.

Хворий на кір заразний для навколишнього оточення протягом 10 днів з дня появи у нього перших ознак захворювання – нежиттю, кашлю і нездужання.

Через здорових людей і речі хворого кір не передається. І якщо дитину, яка тільки занедужала, негайно укласти в ліжко і припинити на 10 днів доступ в квартиру іншим дітям, розповсюдження хвороби не відбувається.

Хворіють на кір зазвичай один раз в житті. Повторні випадки бувають дуже рідко.

 Симптоми кору

Від моменту зараження до захворювання проходить від 7 до 17 днів, частіше 7-10 днів. Це – прихований період хвороби, коли в організмі дитини розмножуються мікроби. Тому важливо створити в цей час умови для підвищення захисних сил організму дитини в боротьбі з мікробами: відразу після зустрічі з хворим на кір слід повідомити про це лікаря, за його порадою зробити дитині запобіжне щеплення, почати давати йому більше вітамінів і, поки хвороба не проявилася, якомога більше гуляти з ним на свіжому повітрі.

По закінченні прихованого періоду дитина захворює. Вона стає млявою, неспокійною, примхливою; у неї порушується сон, знижується апетит, з’являється жар, нежить, кашель. Ці ж ознаки бувають при грипі, за який часто і приймають початок кору.

Через 2-3 дні жар зазвичай спадає, але кашель і нежить посилюються, з’являється чхання, світлобоязнь (дитині боляче дивитися на світло). На внутрішній стороні щік, а іноді й губ, лікар виявляє дрібні червоні цятки, як би посипані дрібними висівками. За цією ознакою лікар безпомилково розпізнає кір.

На 4 -5 -й день захворювання температура знову підвищується до 39-40°С, на шкірі з’являється висип у вигляді рожевих або червоних цяток, злегка піднімаються над поверхнею шкіри. Висип спочатку з’являється за вухами, на обличчі, шиї, на наступний день – на тулубі, а потім поширюється на кінцівки.

Разом з появою висипання посилюється нежить і світлобоязнь, повіки набрякають, обличчя стає одутлим, голос грубим або захриплим, а кашель нав’язливим і болісним. Часто приєднується пронос: випорожнення стають рідкими, водянистими. Самопочуття хворого погіршується, дихання частішає; діти в ці дні особливо мляві, примхливі, то сонливі, то неспокійні. У дітей старше 6-7 років поява висипки може супроводжуватися головним болем, затемненням або втратою свідомості; деякі з них знаходяться в стані глибокого сну і лежать «як пласт»; в інших, навпаки, з’являється марення, неспокій, їх доводиться тримати, так як вони прагнуть кудись бігти.

При позитивному перебігу хвороби на 4 -5-й день після появи висипки жар проходить, самопочуття дитини відразу поліпшується, висип тьмяніє, але залишається ще протягом 1-3 тижнів у вигляді коричневих цяток. Зникає світлобоязнь, кашель стає м’якшим і рідкісним, задишка і нежить проходять. Дитина починає одужувати, до нього повертається бадьорість, сон, апетит.

 Ускладнення

Отрута коревого мікроба розноситься кров’ю і вражає весь організм дитини. Від коревої отрути особливо страждають дихальні органи, кишечник, внутрішні оболонки рота, очі, вуха, шкіра. Ці органи і стають улюбленим місцем для розмноження найрізноманітніших мікробів. Організм ослаблений, тому будь-яка інфекція, яка до хвороби була безпечною, може викликати загрозу та ускладнення.

Нам відомі випадки, коли у батька дитини було бешихове запалення. До кору дитина залишалася в одній кімнаті з батьком, але не заразилась. Проте після того, як вона захворіла на кір, спілкування з батьком дало тяжкі наслідки: у дитини з’явилися численні гнійники на шкірі і загальне зараження крові. Тільки тривалим і наполегливим лікуванням у лікарні вдалося врятувати їй життя.

З ускладнень кору найбільш небезпечним є запалення легенів.

Крім цього у хворого на кір може з’явитися запалення гортані, вух, очей, слизової рота, шкіри.

Всі ці ускладнення з’являються частіше у тих дітей, за якими невміло доглядають. Якщо ж догляд за хворим на кір організований правильно, ускладнення не з’являються або, з’являючись, швидко і добре закінчуються.

Хворих на кір рідко поміщають в лікарню, тому батьки повинні добре знати, як доглядати за хворим вдома.

 Догляд за хворим вдома

Хворий на кір потребує чистого повітря та доступ до світла, що підвищує захисні сили дитини в боротьбі з хворобою та очищають кімнату від мікробів.

Тому необхідно боротися з найшкідливішим забобоном, в результаті якого в кімнаті, де перебуває хворий, наглухо закривають і завішують вікна. У теплу пору року вікна повинні бути відкриті весь день; взимку слід провітрювати приміщення кілька разів на день; на цей час ліжко відсувають у бік від вікна, хворого накривають другою ковдрою, голову закривають хусткою.

Кімната хворого повинна бути чисто прибрана. Вбирання треба робити вологим способом (мокрою ганчіркою), щоб не піднімати в повітря, яким дихає дитина, пил, бо в пилу завжди багато шкідливих мікробів.

Постільну та натільну білизну необхідно утримувати в чистоті та регулярно міняти.

Багато хто вважає, ніби хворого на кір не можна мити. Думка ця помилкова і шкідлива: на брудній шкірі завжди гніздяться мікроби, здатні викликати ускладнення. Самопочуття хворого з високою температурою, який потіє та тривалий час не вмивається, погіршується. Руки хворому слід мити кілька разів на день, тіло обтирати змоченою в теплій воді ганчірочкою, а потім сухим рушником. У теплій кімнаті (19-20°С) хвору дитини не тільки можна, але й корисно викупати (температура води 37°С).

Щоб попередити захворювання очей, слід  змивати гній в міру його накопичення. Промивати треба кожне око окремою кулькою з вати, змоченою в кип’яченій воді, в напрямку від скроні до носа.

Щоб уникнути появи запальних вогнищ в роті необхідно поїти дитину підсолодженим чаєм, кип’яченою водою; корисно додавати у воду сік з овочів або фруктів.

Хворому на кір внаслідок кашлю і нежиті буває важко дихати. Треба стежити, щоб сорочка та кофтини не вдавлювали йому шию і груди, не утрудняли дихання. Дуже шкідливо кутати дитину з руками в ковдру.

Не слід давати дитині довго лежати в одному положенні, так як в легенях може вийти застій крові, який призовдить до запалення. Щоб уникнути цього, треба міняти положення дитини в ліжку, час від часу брати його на руки.

Годувати дитину можна звичною для неї їжею (молоко, кисляк, каша, кисіль), але не треба годувати насильно. У розпал хвороби у дитини немає потреби в їжі і можна обмежитися невеликою кількістю, яку вона захоче з’їсти. Апетит з’являється пізніше, коли дитині стає краще, і ось в цей час, щоб швидше відновити втрачені сили, їм треба давати посилене харчування.

Вмілий догляд та гігієнічна обстановка – найважливіші умови для одужання та попередження ускладнень.

 Як захистити дітей від кору

Основний захід у боротьбі з поширенням кору – це огорожа здорових дітей від спілкування з хворими.

Хвора дитина не допускається в дитячі заклади (ясла, дитячий сад, школа, консультація, поліклініка), її не можна возити на загальному транспорті, не слід ходити з ним в гості і допускати інших дітей до себе в квартиру.

Про кожен випадок кору в квартирі або в сім’ї батьки повинні негайно оповістити установи, які відвідують діти, а також лікарню, якщо туди поміщені їхні діти. Своєчасно отримавши таке повідомлення, медичний працівник може попередити розвиток кору в установі та захистити дитячий колектив від важкого захворювання.

В даний час є можливість запобіжними щепленнями попередити розвиток кору у дитини, навіть якщо вона заражена.

Перенесений кір створює в організмі здатність виробляти протикорові захисні речовини. Цим і пояснюється несприйнятливість (імунітет) до кору у перехворілих.

Згідно чинного в Україні календаря профілактичних щеплень вакцинація проти кору проводиться дітям у віці 12-15 місяців, ревакцинація у 6 років. При відсутності ревакцинації у 6 років дітей ревакцинують у 11 років.

Якщо у зазначені терміни щеплення не було зроблене, пацієнтів можна ревакцинувати у будь-якому віці до 30 років.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.